Проект «Третя Січ»
Застосування орденської моделі Запорозької Січі для новітнього українського націотворення та заснування Української Вільної Держави – Третього Гетьманату
1. Передмова
«Третя Січ» – відкритий проект, присвячений дослідженню моделі сучасного військово-цивільного ордену на основі моделі Запорозької Січі. Дослідження здійснює незалежна ініціативна група TotemLab, яка не є членом Ордену, не здійснює керівництво Орденом і не бере практичної участі в його самоорганізації.
Група розробки документує Звичай Ордену (живий статут), на основі якого можуть вільно самоорганізовуватися самостійні січові організації – курені, демоси, коші та паланки. Спільна система простих і зрозумілих правил сприяє взаєморозумінню січових організацій, їх продуктивній взаємодії, взаємопідтримці, самобутності та ігровій змагальності. П’ять та більше куренів можуть заснувати кіш, а п’ять та більше кошів можуть заснувати Гетьманат.
Ефективність Звичаю Третьої Січі основана на його цілісності. У випадку фрагментарного застосування Звичай перестає працювати. Будь-яка спільнота, яка застосовує січовий Звичай, може на його основі створити власну самобутню версію Січі.
Істинні знання завжди активні: як тільки вони стають набутком зацікавлених спільнот, то одразу ж починають перетворювати ці спільноти. Отже, для перенародження України необхідно дати людям істинні знання про перенародження. На це і спрямований проект «Третя Січ».
2. Суть концепції
Перша Січ (1556–1709) стала моделлю для заснування у 1648 році козацької держави «Військо Запорозьке» (Гетьманщина). Друга Січ (Нова Січ, 1734–1775) була частково відтворена на історичних землях Вольностей Війська Запорозького. Сучасна Третя Січ застосовує досвід двох попередніх Січей і формує прототип ордену-держави для масштабування у Третій Гетьманат (Українську Вільну Державу).
Незаангажоване дослідження усієї історії Запорозької Січі (1556–1775) дозволяє видобути прихований «чистий тип» – універсальну модель, звільнену від несуттєвого фактажу та пропагандистського фальсифікату. Ця позачасова «чиста модель» придатна для формування сучасного військово-цивільного ордену та його масштабування.
Історичний Орден запорожців (Військо Запорозьке) мав лише одну Січ. Сучасний орден «Третя Січ» має складатися з багатьох січей (від 5 до 100), адже сучасна Україна значно більша, ніж у 17 столітті.
Сила січової моделі в її природовідповідності: вона відповідає людській природі та метафізиці. Вона основана на біосоціальних, психологічних та когнітивних константах (п’ятірка, число Данбара). У ній закладені принципи управління, перевірені тисячоліттями практики. Вона відповідає системним принципам, законам еволюції та критеріям істини.
Природовідповідні моделі є надефективними, тому вони найліпше реалізуються в ситуаціях гострої кризи та екзистенційної небезпеки. В умовах ресурсного дефіциту соціум скидає енерговитратну бюрократичну надбудову і миттєво самоорганізується у функціональну, меритократичну структуру, де ролі розподіляються за природними здібностями та реальними компетенціями людей.
Запорозька Січ значно випередила свою епоху. Чотири століття тому січова модель була реалізована у кризових, але вкрай несприятливих обставинах. Ідеальні умови для реалізації «чистої моделі» Запорозької Січі склалися лише у 2026 році – в ході нового етапу української кризи, зміни характеру російсько-української війни та новій геополітичній ситуації, коли США припинили «загравання» з Росією і остаточно перейшли на сторону України.
На швидку реалізацію згаданої природовідповідної моделі і спрямована загальнонаціональна ініціатива «Третя Січ», яка просуває самоорганізацію українців за випробуваними правилами Січового Ордену.
3. Головна мета і надзавдання
Мета: Запуск масового процесу новітнього «покозачення України», формування новітніх січових організацій та заснування ними Української Вільної Держави (Третього Гетьманату) – республіки громад.
Надзавдання – палінгенезія («знову народження») України, тобто «відродження з власного попелу» подібно до міфічного Фенікса. Україна має не просто здійснити перехід на якісно вищий рівень розвитку, а радикально змінитися – подібно до перетворення повзаючої гусені на літаючого метелика.
Січові організації (коші) виступають в ролі соціальних коконів, з яких народжується нова українська людина і новий український етнос – «метелик» нового світу. Трипільською мовою і на санкскриті слово «коша» означає «кокон».
4. Метод
Емуляція (відтворення) чистої моделі Запорозької Січі в сучасних умовах високотехнологічної війни. Сила цієї моделі в тому, що вона гармонійна, справедлива, раціональна, природовідповідна та продуктивна. Вона пройшла випробування протягом тисячоліть, адже її витоки сягають Копного права Русі, Скіфії та Трипільської цивілізації.
5. Особливість поточного моменту
Ключова особливість сучасної війни – взаємопроникнення військового та цивільного секторів, надшвидкий обмін технологіями, кадрами та ресурсами між ними. У сучасних реаліях:
- Війна без тилу: Удари завдаються на всю глибину території.
- Камуфляж та адаптація: Усе військове є пріоритетною ціллю, тому військові з обох сторін заради виживання маскуються під цивільних, пересідають на цивільну техніку та ховають виробництво зброї в містах.
- Народне виробництво: Простота виготовлення дронів приводить до того, що їх масово виробляють цивільні підприємства та локальні майстерні.
Тому Третя Січ не ділить людей на «суто цивільних» та «суто військових» – українське суспільство рухається до цілісної екосистеми зі спільними знаннями, ресурсами та ризиками.
За допомогою брутальної «бусифікації» вмираюча етатична система виштовхує людей у добровольчі корпуси, і, мимоволі, робить їх сильнішими та автономнішими. У соціології цей процес називається «делегуванням функцій через неспроможність». Тому новітні січі формуватимуться на базі добровольчих формацій і набуватимуть щораз вищої самодостатності.
Запорозька Січ була суто чоловічою. Враховуючи, що війна набуває переважно дистанційного характеру, наявність сім’ї стає для воїна не тягарем, а опорою. Відповідно, орден «Третя Січ» об’єднує чоловіків і жінок – військових і цивільних.
6. Орден «Третя Січ»
Участь у проекті беруть українські чоловіки та жінки, які чітко дотримуються Звичаю Ордену «Третя Січ» і зацікавлені у спільній організованій діяльності задля перенародження (палінгенезії) України, особистого самовдосконалення та самореалізації в новій державній системі.
Орден (лат. ordo, «порядок») – це передусім спільна мета і система спільних правил (управлінський протокол). Завдяки наявним інформаційним технологіям, сучасний орден може ефективно об’єднувати людей як віртуальна мережа («хмара»). Орден живе доти, доки живе його «протокол» – устрій, що виконується кожним учасником.
7. Звичай замість документа
Запорозька Січ керувалась не письмовим, а звичаєвим правом. Відтак роль орденського статуту Третьої Січі виконує не мертвий документ, а живий звичай.
У порівнянні з писаним статутом, Звичай Третьої Січі має фундаментальні переваги:
- Традиційність: Він оснований на Звичаї Запорозької Січі.
- Сучасність: Він пристосований до умов XXI століття.
- Еволюційність: Він постійно розвивається на основі прецедентів та викликів, отже є живою системою.
- Органічність: Його знає уся орденська спільнота «своїх людей», адже Звичай – це «те, що звичне», а тому виконується легко та досконало.
Отже, статутом Ордену Третя Січ є січовий Звичай, що ми його досліджуємо, розвиваємо та втілюємо. Звичай – це «хмара», в якій живе Орден.
8. Місія Ордену
Входження до лицарського ордену запорожців відбувалося через входження у склад куреня Запорозької Січі та запису в курінний реєстр (компут).
Про місію ордену запорожців, а отже і ордену Третя Січ, дізнаємося зі священної обітниці, яку складав джура (молодик, учень) під час ритуалу входження до куреня Запорозької Січі. Обітниця має три компоненти:
- Козацька віра: пізнавати, захищати, поширювати.
- Ієрархія: Послух обраному курінному отаману.
- Братерство: Жертовна допомога братам
8.1. Козацька віра
Віра – це духовні та метафізичні знання (паравіда), які пройшли успішну перевірку особистою практикою, показали свою продуктивність і стали звичкою.
Основою Козацької віри була сакральна тріада Бог – Воля – Товариство. Елементи цієї тріади співвідносяться як мета, умова та засіб.
- Мета: Бог – пізнання божественної природи людини і всесвіту.
- Умова: Воля – мета досягається тільки при умові вільного розвитку.
- Засіб: Товариство – колективний розвиток і організований захист вільного розвитку людини.
Що ми знаємо про козацьку віру?
Якщо розглянути її як “чорний ящик”, то про його вміст можна суди за плодами. Плодами були:
- висока концентрація характерників (людей з надлюдськими вміннями – сідхами),
- формування нового шляхетного українського етносу (“козаків”), який існував поряд зі старим кріпацьким етносом,
- модель держави, яка була масштабована у Гетьманат.
Козацька віра і офіційне (канонічне, іудохристиянське) православ’я багато в чому стояли на протилежних позиціях. Для взаємодії з офіційною православною ідеологією січовики не пішли на компроміс, а створили “прокладку” – так зване козацьке православ’я, яке було іудохристиянством за формою, але козацьким (брахманістичним) за змістом. Козацьку віру можна назвати брахманізмом.
- Бог. Людина є втіленою духовною сутністю, створеною за образом та подобою Божою. Людина є носієм Іскри Божої – внутрішнього бога (божественного Я), що є частинкою соборної особистості Творця Всесвіту (Бога-Творця). Людський дух є безсмертним і розвивається шляхом багаторазових втілень. У кожному новому втіленні дух людини глибше пізнає мудрість Творця Всесвіту і розкриває свій духовний та божественний потенціал. Завдяки реінкарнації, пригодам та подоланню життєвих перешкод людина здобуває досвід і вдосконалюється
- Воля. Щастя і розвиток і , кожного разу щораз більше пізнаючи себе і Бога шляхом долаючи перешкоди, переживаючи щастя та пригоди Відповідальність
- Товариство.
Захист Козацької віри означає пізнання цієї Віри, її плекання та поширення усіма доступними засобами.
8.2. Послух виборному отаману
Зрілість. Реалізація принципу волі
8.3. Захист побратимів
Реалізація принципу Товариство. (“Люби ближнього свого як себе самого”).
9. Осередки: демоси та курені
Творення Ордену відбувається згідно з принципом спершу хмара, потім земля. Це означає, що Орден починається зі Звичаю («хмари»). Матеріалізація ордену («заземлення») відбувається через локальні людські осередки – «демоси» («земля»).
9.1. Демоси в соціології
У соціології демоси (від українського “демено” – кермо) – це самокеровані суверенні групи однодумців чисельністю від 5 до 100 осіб, які мають керівну п’ятірку – лідера та чотирьох його помічників (лідера та старшИну).
9.2. Керівна п’ятірка
Керівна п’ятірка охоплює 5 базових напрямків життя:
- лідер: лідерство, політика (узгодження інтересів);
- писар: мудрість, наука, цілительство;
- суддя: право, справедливість;
- осавул: безпека, зброя;
- скарбник: фінанси, господарство.
9.3. Суверенітет демосів
Кожен демос є суверенним: діє тільки з власної волі, самостійно формує свою керівну п’ятірку, прагне до економічної самодостатності: «Все, що робиться з власної волі, – добро!» (індоарійські Закони Ману). Демос володіє повною незалежністю ухвалення внутрішніх рішень, не підпорядковується зовнішнім інститутам, є першоджерелом своєї влади й правил (законів).
9.4. Колективні організми
Кожен демос, будучи компактним об’єднанням зацікавлених однодумців, розвивається до стану, коли «всі знають всіх». Це дозволяє йому формувати колективний інтелект, колективну душу (егрегор) та колективний розум.
9.5. Військові демоси – курені
Демоси можуть бути військовими та цивільними.
Згідно зі Звичаєм Запорозької Січі, військові демоси називаються «куренями». Лідером куреня є курінний отаман. Курені складаються тільки з чинних (кадрових) військовослужбовців.
9.6. Осередки
Щоб було зручніше, для позначення цивільних демосів та куренів (військових демосів) застосовуємо узагальнююче слово «осередок». «осередок» може бути або демосом (цивільним осередком), або куренем (військовим осередком). Тобто замість «цивільний демос» говоримо просто «демос», а замість «військовий демос» говоримо «курінь».
Керівник демосу називається «лідер», а керівник куреня – «отаман». Це допомагає розрізняти, керівником якого осередку (цивільного чи віськового) є лідер. Отаман – це військовий лідер.
Осередки (курені та демоси) діють як суверенні колективні істоти – соціальні організми другого рівня ієрархії.
10. Орден – союз демосів та куренів
Орден складається не з окремих людей, а з цивільних та військових осередків – демосів та куренів. Членство в Ордені здійснюється виключно через членство в демосі або курені, тобто індивідуального членства не існує. Для того, щоб увійти в Орден, необхідно увійти в наявний осередок або заснувати власний.
Член Ордену, який протягом трьох місяців не належить до жодного куреня або демосу, втрачає членство в Ордені, відтак перестає бути січовиком чи козаком.
11. Статуси та громадянство в Ордені: січовики та козаки
Члени куренів (військові) називаються січовиками, а члени демосів (цивільні) – козаками. Отже, Орден Третя Січ складається з куренів «січовиків» та демосів «козаків». Кожен січовик обов’язково належить до свого куреня, а кожен козак – до свого демосу.
11.1. Обов’язкова приналежність
В Ордені нема атомізованих учасників:
- Кожен січовик (військовослужбовець) обов’язково належить до свого куреня.
- Кожен козак (цивільний) обов’язково належить до свого демосу.
11.2. Ієрархія громадянства
З погляду громадянства Третього Гетьманату, статус січовика є вищим за статус козака з двох фундаментальних причин:
- Рівень відповідальності: Статус січовика передбачає значно більше життєвого ризику, вищу дисципліну та безпосереднє виконання безпекових і оборонних завдань.
- Політична вага та виборне право:
- Січовики володіють прямим активним виборчим правом – вони безпосередньо обирають кошового отамана та гетьмана, а також висловлюють довіру або недовіру членам кошової та генеральної старшини.
- Козаки володіють правом вето щодо членів старшини – вони лише висловлюють їм довіру або недовіру, маючи законну силу колективно заблокувати висунутого кандидата.
12. Порядок формування осередків (демосів та куренів)
Для заснування осередку досить п’ять чи більше друзів-однодумців з відчуттям довіри одне до одного, що мають намір активно діяти задля перенародження (палінгенезії) України та особистого вдосконалення на основі живого звичаю Запорозької Січі у складі Ордену Третя Січ. Учасники осередку (демосу або куреня) прагнуть покозачення України та заснування Української Вільної Держави – Третього Гетьманату.
Для цього засновники:
- Визначаються зі спеціалізацією свого осередку (світогляд, наука, метафізика, зцілення, право, війна, технології, бізнес, медіа, література тощо).
- Обирають з-поміж себе голову (керівника) – лідера демосу чи отамана куреня.
- Керівник пропонує 4 кандидатів на посади старшини (своїх довірених помічників): писаря, судді, осавула та скарбника.
- Кандидати висловлюють згоду на своє призначення, засновники обговорюють кожного з них і висловлюють довіру.
- Після формування старшини демос вважається заснованим як братство шляхетних українців.
- Після цього кожен член демосу дає обітницю захищати Козацьку віру, допомагати своїм духовним братам, дотримуватися дисципліни та шляхетної поведінки, вживати чисту українську мову, не застосовувати лихослів’я, вивчати січовий звичай, розвиватися духовно, інтелектуально та фізично, виконувати накази обраного лідера осередку.
- Після обітниці члени осередку придумують собі козацькі прізвиська (імена та прізвища), після чого де-факто стають членами Ордену Третя Січ. Нове ім’я символічно «відрізає» минуле життя поза Орденом і стає брамою для нового життя в Ордені. Зміна імені – це психотехнологія дистиляції минулого.
- Для внутрішніх комунікацій та офіційного представництва демос засновує сайт з брендом свого осередку. Це можна зробити на будь-якій платформі, наприклад на безплатному хмарному хостингу FreeFlarum)
- Члени осередку набувають офіційний статус «січовиків» або «козаків» після легітимації осередку – шляхом запису сайту осередку в реєстр коша або паланки.
- Кожен осередок – це самобутній міні-монастир зі своїми внутрішніми правилами, звичаями, технологіями, зв’язками, ритуалами, молитвами, психотехніками, бізнесом, господарством, фінансами, економічною базою. Кожен осередок прагне до самобутності, самодостатності та взаємокорисної взаємодії з іншими осередками Ордену.
Для того, щоб стати членом орденського осередку, новоприбулий має пройти навчання у статусі джури (учня), опанувати Звичай куреня, скласти обітницю та змінити ім’я. Після цього ім’я молодого козака (молодого січовика) записується в реєстр демосу (куреня) і він стає повноправним членом орденського братства.
13. Коші та паланки
Курені об’єднуються в коші, а демоси – в паланки. Кіш – це союз суверенних куренів. Паланка – це союз суверенних демосів під опікою свого коша.
Кожен кіш формує 5 базових паланок. Паланки підтримують свій кіш кадрами та ресурсами, кіш захищає свої паланки та надає їм статус членів Ордену.
Кошем керує кошовий отаман, обраний куренями. Паланкою керує полковник (паланковий лідер), обраний демосами та затверджений кошовим отаманом.
Чисельність коша – від 5 до 100 куренів. Кіш вважається заснованими після формування керівної п’ятірки, до якої входить кошовий та його помічники (кошові писар, суддя, осавул та скарбник).
Кожен кіш формує 5 базових паланок – відповідно до традиційного розподілу ролей у керівній п’ятірці та умовної м’якої спеціалізації. Це потрібно для швидкої орієнтації потенційних прихильників та полегшення їхнього залучення (онбордингу – «входження на борт») до Коша. Коли цивільна людина чи рекрут вперше потрапляє на платформу, вона стикається з проблемою вибору – осередків багато, всі вони закриті й діють у стелс-режимі. Паланки виступають у ролі відкритих «січових компасів» для швидкої орієнтації потенційних прихильників. Людина миттєво ідентифікує себе за професією чи інтересами:
1. «Лідер»: Геополітика, Влада, Аналітика. Вхід для організаторів, лідерів, управлінців.
2. «Писар»: Метафізика, Мудрість, Архаїка. Вхід для езотериків, цілителів, візіонерів, екологів.
3. «Суддя»: Історія, Наука, Культура. Вхід для дослідників, математиків, правників, митців, освітян.
4. «Осавул»: Війна, Безпека, Технології. Вхід для воїнів, інженерів та фахівців з IT/кібербезпеки.
5. «Скарбник»: Бізнес, Торгівля, Виробництво. Вхід для бізнесменів, підприємців, постачальників, робітників.
14. Порядок заснування коша
Заснування коша здійснюють 5 або більше куренів шляхом обрання кошового отамана та старшини (чотирьох помічників кошового отамана).
Кошового отамана обирають курінні отамани з числа курінних отаманів. Кошовий отаман вступає на посаду після схвалення простою більшістю січовиків та прийняття присяги.
Кошовий отаман висуває кандидатів на 4 посади кошової старшини: писаря, судді, осавула та скарбника. Вони вступають на посаду після затвердження простою більшістю січовиків та після прийняття присяги.
15. Порядок формування та масштабування паланок
Заснування паланки здійснює Кіш, призначаючи паланкового полковника кошовим урядом для первинного розгортання структури.
Якщо до складу паланки приєднується 5 або більше легітимних демосів, союз цих демосів набуває права висунути власного кандидата на посаду паланкового полковника. Рішення демосів набуває чинності після затвердження кандидатури Кошовим отаманом.
Паланка здійснює свою діяльність у межах чисельності від 1 до 100 демосів.
Якщо чисельність паланки перевищує 100 демосів, кошовий уряд негайно засновує нову паланку того ж профілю, перерозподіляючи кадровий склад та запускаючи новий цикл адміністрування спільноти.
Кожен кіш або паланка – це колективна особистість другого рівня ієрархії, сформована за тим самим принципом, що й курінь та кіш. Хто знає устрій осередку першого рівня, той знає устрій осередків другого та третього рівнів.
16. Тестовий розділ
Для заснування коша необхідно щонайменше 5 куренів.
Керівна п’ятірка коша обирається курінними отаманами з числа курінних отаманів.
Таке ж саме правило поширюється на демоси, які формують паланки. Згідно з січовим звичаєм, паланкою керує полковник (лідер паланки).
Кошовий уряд (кіш) вважається легітимним, якщо його підтримала більшість січовиків Ордену. Якщо два чи більше кандидатів
Якщо курінного отамана об
/паланки необхідно щонайменше 5 осередків (куренів/демосів (осередків). Кіш або паланка вважаються заснованими тоді, коли в них обрана керівна п’ятірка з числа керівників осередків
представлена кошовими/паланковими
Для заснування осередку необхідно п’ять або більше засновників.
Френк Герберт Фрімени і січі
Орден – це зародок новітнього козацького етносу, тому ми – українці – беремо етнонім “козаки”