Демоси – структура і чисельність
Демоси – це правильно організовані громади. Слово «дéмос» походить від українського «дéмено», що означає кермо, стерно, віжки, штурвал. У античні часи слово «дем» (пізніше «демос») означало самоврядну сільську громаду або самоврядний квартал у полісі (місті).
Зі словом «демос» пов’язане слово «домен», що означає «простір під єдиним управлінням», а також слово «деміург» (той, хто творить у демосі, майстер демосу).
Демос виникає завдяки поєднанню органічності, самокерованості та самодостатності.
1. Органічність: спільні інтереси та ідентичність
Органічність досягається тим, що демос – це природне (добровільне) об’єднання на основі спільних інтересів та спільної ідентичності. Залежно від головного чинника, що об’єднує людей, демоси можуть бути духовними (науковими, релігійними, мистецькими, за інтересами), діловими (спільний бізнес, професійна діяльність, проект) та територіальними (спільна територія).
2. Самокерованість: компетентність та компактність
Самокерованість виникає внаслідок поєднання компетентного керівного центру та компактності (обмеженої чисельності) керованої групи.
Компетентність досягається тим, що керівна група (п’ятірка) охоплює всі головні аспекти життя – політика, наука, право, безпека, економіка. Громада без п’ятірки – це «вершник без голови».
Чисельність групи така, що лідер знає особисто всіх членів свого демосу і підтримує з ними прямий контакт. Тому демос має однорівневу систему управління. Якщо лідер перестає впізнавати своїх співгромадян, то це індикатор того, що група перестає бути демосом.
3. Самодостатність
Самодостатність досягається наявністю власних ресурсів, що зазвичай потребує достатньої чисельності групи або, в деяких випадках, наявністю особливих джерел багатства.
Отже, демос має бути достатньо компактним для забезпечення самокерованості, але водночас достатньо чисельним для забезпечення самодостатності.
4. Максимальна чисельність
Максимальна чисельність демосу не повинна перевищувати сотні осіб, тому що при більшій чисельності його члени перестають розпізнавати та адекватно оцінювати одне одного (число Данбара). Сотня осіб – це як «ідеальна вага» колективного тіла: якщо вона замала, то не вистачає сили, а якщо завелика, то втрачається рухливість, натомість починається гальмування та розпад.
На те, що сотня – це ідеальна чисельність, вказує й відома біосоціальна пропорція 5/95 (співвідношення ваги голови та тіла атлетично розвиненої людини): якщо «колективна голова» має 5 одиниць ваги, то решта «колективного тіла» в ідеалі повинна мати 95 одиниць.
При досягненні чисельності понад сотню осіб демос втрачає внутрішню органічну цілісність та керованість. Щоб цього не сталося, йому необхідно структуруватися шляхом народження дочірнього демосу.
5. Мінімальна чисельність
Очевидно, що мінімальний демос складається з п’яти осіб – це, умовно кажучи, демос, який має голову без соціального тіла («голова без вершника»).
Чи зможе такий екстремально малий демос бути життєспроможним? Чи здобуде він визнання інших демосів? Чи спроможний до змагальності з більшими демосами?
Ще зовсім недавно це було неможливим. Але в сучасну епоху роботизації та штучного інтелекту навіть нечисленний демос може діяти потужно та ефективно. Нестачу людей такий демос може компенсувати засобами автоматизації, які виступають в ролі «екзоскелета» або «штучного соціального тіла», керованого «мозком» п’ятірки.
Прикладами таких мінімальних демосів можуть бути стартапи (startup – «початок», «зародок»). Згідно з наукою стартапів, основаній на багаторічній практиці, оптимальна організація такої групи передбачає п’ятірку учасників: лідер-ідеолог, технолог (розробка продукту), дизайнер (відповідність ринку користувачів), лід-інвестор (перший інвестор) та стратегічний інвестор (диверсифікація та експертиза).
Якщо провести умовні паралелі з демосом, то голова – це лідер-ідеолог, писар – це технолог, суддя – це дизайнер-маркетолог, а скарбник та осавул – це інвестори, адже вони знаходять гроші та захищають свої інвестиції.
Якщо такий стартап усе зробить правильно, то він зможе створити життєспроможне соціальне «зерно» і здійснити його вибухове масштабування, збільшуючи свою чисельність у тисячі разів.
6. Визначення демосу
Демос – це самодостатня еволюціонуюча органічна (природна, добровільна) група «своїх людей» чисельністю до сотні осіб, яка має керівний орган (п’ятірку), відчуття власної ідентичності («ми – вони»), спільний інтерес, високий рівень внутрішньої взаємодії та довіри, а також потенціал до зростання і розмноження. П’ятірка складається з лідера та чотирьох фахівців-старшин, які йому допомагають.
7. Чотири обов’язкові умови еволюції
З визначення випливає, що демос діє згідно з чотирма обов’язковими умовами еволюції:
1. Розмноження (експансія). Демос, досягши сотні учасників, зростає не в ширину, а у висоту, народжуючи дочірні демоси.
2. Спадковість (стабільність). Демос передає дочірнім структурам свої знання, досвід, культуру та ідентичність – відчуття належності до спільноти «своїх людей».
3. Мінливість (адаптативність). Демос відкритий до новацій та викликів навколишнього світу, він гнучкий і динамічний.
4. Змагальність (добір ліпших). Демос заохочує своїх членів ставати досконалішими, а сам прагне стати ліпшим серед інших демосів, здобути славу і всіх здивувати своїми звершеннями.
8. Добровільність та ідентичність
Демос створюється не зовнішньою волею, а волею своїх членів, тому це завжди добровільна група. Вона живе своєю силою (не паразитує) і прагне самодостатності (автаркії). Демос об’єднаний унікальною ідентичністю (спільним духом) та інтересом, тому це органічна група. Внутрішня взаємодія забезпечується зацікавленим спілкуванням «зі своїми» та взаємопідтримкою.
9. Політичні гравці
По-перше, демос має чітко визначений керівний орган.
По-друге, лідер має вищу політичну владу над громадянами демосу, адже «влада – це згода людей виконувати накази». За свої рішення лідер несе персональну відповідальність.
По-третє, демос керує власною внутрішньою економікою і ресурсами, що є ключовою ознакою політичної автономії.
По-четверте, демоси вступають у взаємодію з іншими демосами на засадах кооперації, що є зовнішньою політикою на мікрорівні.
Таким чином, демоси – це базові політичні гравці (суб’єкти), які забезпечують виконання політичних, економічних та безпекових функцій на своєму ієрархічному рівні. Тому демоси є «цеглинками» для побудови республіки – держави демосів.