Розум – це засіб вироблення рішень духовною сутністю людини. Що сильніший зв’язок людини з власним духом, то вищий її розумовий потенціал. Тому розумна людина завжди є духовною. Духовність – це зв’язок з власним духом, а через нього – з усім духовним світом.
Колективний розум – це нова системна якість, яка виникає при об’єднанні духовних людей у соціальний організм. Тобто це не просто арифметична сума індивідуальних розумів, а надрозум (суперрозум) – розум нової соціальної істоти вищого рівня, яка складається з духовних людей. Якщо бачимо прояви колективного розуму, значить його джерелом є духовний соціальний організм. В езотеричній традиції спільноти з вираженим колективним розумом називаються «духовними групами».
Інтелектуальний надорганізм перетворюється на розумовий надорганізм тоді, коли ним керує духовна група, тобто спільнота, що сформувала колективний розум. Вживаючи термін «розумовий надорганізм», ми маємо на увазі людський соціальний організм, керований духовною групою.
Умови формування колективного розуму
Для активації надрозуму в будь-яких спільнотах необхідне поєднання восьми факторів.
1. Спільний інтерес. Магніт, що утримує частки разом (оздоровлення, пізнання світу, релігія, бізнес, гра, садівництво, мистецтво тощо).
2. Добровільність. Відсутність примусу гарантує чистоту енергії спільноти. Такого роду спільноти, сформовані за власним бажанням (без зовнішнього тиску), називаються «природними», або «органічними групами».
3. Цілеспрямованість. Вектор руху в майбутнє, спільна мета.
4. Лідерство. Наявність «точки збірки» – керівника, що резонує з волею спільноти і бере на себе координацію. У поєднанні зі спільним інтересом, добровільністю та цілеспрямованістю це остаточно формує єдність та цілісність групи.
5. Різноманітність. Самостійність мислення кожного учасника спільноти, коли люди діють згідно з власними переконаннями і висловлюють власні ідеї та думки. Це створює необхідну різноманітність, захищає від помилок та застою.
6. Численність. Група повинна мати достатню кількість учасників, зазвичай більше ніж 20. Проте сила надрозуму визначається не кількістю людей, а кількістю самостійно мислячих людей. Тобто повторювання чужої думки нічого не додає. Цінність мають лише ті думки, які йдуть з глибини власного духу.
7. Агрегація. Наявність механізму агрегації, тобто збирання даних.
8. Інтеграція. Наявність механізму інтеграції, тобто синтезу нових рішень.
Це універсальні принципи формування надрозуму в будь-яких спільнотах. Погляньмо, як це працює в демосах.
Перші чотири пункти – спільний інтерес, добровільність, цілеспрямованість та лідерство – є засадничими для життя демосу: якщо їх нема, то нема й демосу.
П’ятий пункт – різноманітність – вимагає плекання самостійного мислення у членів демосу.
Шостий пункт – достатня численність – вимагає зростання демосу до оптимальної величини, тобто до сотні осіб.
Сьомий пункт – механізм агрегації – реалізується через наявність спільної платформи для спілкування. На історичній Січі щільне спілкування забезпечувалось проживанням в компактному фізичному просторі куреня. Нині для таких справ є локальні соцмережі, форуми, месенджери тощо.
Восьмий пункт – механізм інтеграції та синтезу – забезпечується правилами, ідеологією, стратегією. На Січі для цього був самобутній Звичай та інститут «січових дідів» (брахманів).
За наявності цих умов демос може сформувати нову якість – колективний розум (надрозум), потужність якого на порядок перевищує сумарні розумові здібності членів демосу. Умовно кажучи, якщо сумарна розумність демосу складає сто одиниць, то колективний розум демосу дає потужність у тисячу чи мільйон одиниць.
За всіма ознаками січовий курінь був організацією, спрямованою на формування розумового надорганізму. Підтвердженням цьому є висока бойова ефективність січовиків, а також висока концентрація в їхньому середовищі людей, які володіли надзвичайними здібностями. Таких січовиків називали характерниками.