Під «чорною скринькою» слід розуміти об’єкт дослідження, внутрішній устрій якого невідомо. У кібернетиці цей підхід дозволяє вивчати поведінку систем, абстрагуючись від їх внутрішнього устрою.
З другого боку, ми можемо досліджувати сенс прихованих процесів на основі порівняння того, що є на вході та виході «чорної скриньки». Це відповідає євангельському принципу «Дерево пізнається за його плодами».
Внутрішній сенс Запорозької Січі ретельно приховувався від сторонніх очей самими ж січовиками. Згодом таємниця Січі була додатково захована за обгорткою церковної, російської та радянської пропаганди.
Запорозька Січ формально позиціонувала себе як форпост православ’я, проте її внутрішня обрядовість, етос та психофізичні практики виходили далеко за межі стандартного канонічного чину.
Якщо канонічне церковне православ’я наголошувало на покорі, терпінні та спасінні душі в іншому світі, то козацьке православ’я було активно-перетворюючим і спрямованим на утвердження правди та свободи тут і тепер.”
Феномен характерництва (рух до надлюдини)
- Надлюдські вміння (сідхи): Характерники (знахарі, химородники) продемонстрували, що козацька духовна практика виходила далеко за межі формального релігійного обряду. Це була жива, енергетична взаємодія зі світом.
- Поєднання традицій: Вони володіли навичками сугестії (мороку), екстрасенсорики, зупинки кровотеч та бачення майбутнього. Це свідчить про те, що всередині «чорної скриньки» приховувались сакральні знання (волхвівський спадок) та специфічний військовий шаманізм. Внутрішня віра давала таку концентрацію духу, яка трансформувала фізичне тіло та простір навколо нього.
Народження «козацького етносу» (антропологічний плід)
- Пасіонарний стрибок: Козацтво сформувало новий український етнос зі своєю унікальною ментальністю, культурою та правосвідомістю.
- Аристократія духу: На відміну від заляканого, пригніченого кріпацького населення («гречкосіїв»), козак усвідомлював себе вільною людиною за правом народження та віри. Вміст «чорної скриньки» мав колосальну трансформуючу силу: звичайна людина, потрапляючи на Січ, за кілька років переформатовувала свій світогляд, скидала рабську психологію і ставала представником нової військової шляхти. Це був етнос індивідуалістів, здатних до самоорганізації.
Модель Гетьманату (державотворчий плід)
- Масштабування Запорозької Січі: Запорозька Січ починалася як закритий військовий орден, республіка для обмеженого кола лицарів. Проте міцність її внутрішньої прошивки (тієї самої тріади «Бог – Воля – Товариство») виявилася настільки життєздатною, що під час Хмельниччини змогла масштабуватися на величезну територію.
- Унікальний устрій: Продуктом «чорного ящика» стала ранньомодерна Українська держава — Гетьманщина. Вона поєднала елементи військової демократії, республіканізму та виборності, що для тогочасної абсолютної монархічної Європи (і тим паче автократичної Московії) було унікальним і випереджаючим час феноменом.