Ультранація – це третій рівень розвитку народу як біосоціального організму (перший рівнем є етнос, другим – нація).
Ультранація – це народ, який усвідомлює себе цілісною духовною істотою. Відповідно, ультранація – це шляхетна нація.
Характер поведінки народу визначається характером поведінки його керівної еліти. Тому ультранація – це народ, яким керує шляхетна еліта.
Термін «ультранація» запровадив британський історик та політолог Роджер Гріффін.
Перехід народу від стану нації може відбуватися двома шляхами – еволюційним і революційним.
Еволюційний шлях (керована еволюція) реалізується добровільно – завдяки внутрішнім стимулам, а саме завдяки послідовному підвищенню народом рівня своєї свідомості.
Революційний шлях (примусова еволюція) відбувається вимушено, під тиском максимально несприятливих обставин, коли народ стоїть перед жорстким вибором “вмерти або змінитися”.
Еволюційний шлях є малоймовірним, адже зазвичай соціальні системи прагнуть до стабільності, відтак спроможні до змін тільки під жорстким зовнішнім пресом з реальною загрозою знищення системи.
Перехід від нації до ультранації метафорично подібний до переходу від повзаючої гусені до літаючого метелика. В політології такий перехід називають «знову народженням» і позначають терміном палінгенезія. Відтак ультранація – це нація, яка здійснила палінгенезію.